Гліб Разумков: здобути освіту в КНУ для мене дуже важливо

9-06-2017

У КНУ – період сесії. Студенти в коридорах ведуть розмови про те, з яких джерел потрібно брати інформацію, щоб краще підготуватися до того чи іншого іспиту. Хтось радіє відмінній оцінці, хтось картає себе за те, що недовчив, хтось нарікає на нелегке студентське життя, втому, важку навчальну програму. А є такі студенти, які успішно складають по дві сесії за семестр і не лише в одному університеті. Ось вам приклад – першокурсник Інституту високих технологій КНУ Гліб Разумков – студент одразу двох університетів – нашого та University of Toronto.


Він випускник ліцею №100 «Поділ», один із переможців Всеукраїнської олімпіади з хімії у 2016 році, бронзовий призер Міжнародної олімпіади з хімії 2016, отримує стипендію Президента України.

Ми поцікавилася – звідки таке завзяття:

Глібе,  не так легко навчатися одразу у двох ВНЗ. Знаючи, що тебе зараховано до Торонтського університету, ти вирішив вступати до КНУ. Чому?

Хочу мати українську освіту. Здобути її саме в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка для мене важливо. І нетільки тому, що вважаю його найкращим в Україні, а й тому, що тут навчалися всі мої рідні. Дідусь і мама закінчили журналістику, бабуся – біофак, батько – ІМВ. Хіба могло бути інакше?!

Напевно важко «гризти граніт науки» одразу у двох університетах різних країн. Наскільки відрізняється процес навчання?

Відмінностей чимало. У Торонтському університеті  багато самостійного опрацювання. На першій же лекції професор хімії сказала: «Ви одну академічну годину маєте на лекції, а потім три академічних години провчити дома. Багато курсів обирається самими студентами. Є загальні хімічні, фізичні, психологічні, математичні. Лекції відвідує 300, 500, 1000 чоловік. На потоці 1000-2000 студентів. У мене на хімії було 1200. З огляду на це індивідуального підходу немає, доводиться дуже багато читати самому. На лекціях кажуть, що саме  потрібно прочитати, уточнюють на чому закцентувати увагу при самостійному опрацюванні.

В Інституті високих технологій підходять до викладання дисциплін дуже серйозно. Значно більше дається за коротший термін на перших курсах. В ІВТ фізики значно більше, хімії більше. В Торонтському університеті це розтягнуто.

А кількість предметів?

Є, скажімо, 20 курсів зі своєї спеціальності, ще 10 обираєте самостійно.

Якщо зосередиться на основних предметах, важливих для опанування певного фаху, то У КНУ їх – 6, там – 5.

Як вдається поєднувати навчання? Складати сесії одразу у двох вишах?

У Київському університеті навчаюся за індивідуальним графіком. Багато складаю у письмовій формі, дещо перезараховують. Наприклад, зарахують літню практику. Я працюватиму в лабораторії в Японії. У Торонтському університеті коротші семестри (112-114 днів). Семестр починається десь 7 вересня і закінчується у 20 числах грудня, це вже з сесією.

Сесії інтенсивні. Було так, що три іспити писав в один день. Тамвсі іспити письмові. Написані роботи перевіряють  скантрони.  Якщо вважаєш, щось написав  не так, можна апелювати, але це коштує грошей. Переписати, перескласти не можна. Якщо не склав, то ще раз береш цей курс, платиш за нього ізнову складаєш.

Де більше подобається навчатися?

І тут, і там. Наука інтернаціональна. Тут мені подобається, що можна спілкуватися зі своїми однокурсниками, знати їх всіх. Це важливо. І це класно. Там з цим проблема. Бо пікнік на 1200 людей точно не організуєш.

В Інституті високих технологій можна звернутися до викладача і він охоче допоможе розібратися у складному для тебе питанні. У КНУ при великому бажанні можна почерпнути знання з будь-якої дисципліни. Там важко потрапити гостем на лекцію. Не можна прийти і сказати професору: «Доброго дня, мені дуже цікавий Ваш предмет. Можна я слухатиму лекції?». Потрібно зареєструватися на курс, оплатити його і тільки тоді професор дозволить.

А рівень викладання високий?

Викладають пристойно, бо від відгуків студентів залежить зарплатня професорів. Є фіксована сума, але певний відсоток залежить від кількості позитивних відгуків. Чим їх більше, тим вища зарплатня. Якщо відгуки погані – то збирається колегія і контракт не продовжується або розривається.

У КНУ ти навчаєшся за спеціальністю хімія, після закінчення плануєш обрати медичну хімію. У Торонтському університеті  – біологічна хімія. Хто прищепив любов до природничих наук і чому саме цей фах?

Мої батьки казали, що професія має задовольняти три наступні критерії саме в такому порядку: перше –  це має бути улюблена справа, друге – справа, що приносити користь людям і прибуток, щоб міг прогодувати сім’ю, і третє –  вона має бути потрібна у військовий час. Любов до природничих наук прищепила вчителька хімії Світлана Олександрівна.

Де плануєш працювати?

Я б хотів працювати в Україні. Мав нагоду поспілкуватися з нашим ректором і Леонід Васильович сказав, що українську науку й освіту потрібно розвивати,   підживлювати її  на різних рівнях. Мрію працювати  у науковій сфері, а не комерційній.  Для цього потрібно вже мати якесь досягнення, ім’я, бути навіть не магістром, а мати PhD. Можна займатися і комерційними проектами. Це важливо для країни.  Це підвищує її імідж, але ще важливіше працювати над розвитком науки. Хотів би винайти принципово нові ліки, чи знайти шляхи їх синтезу. 

Впевнена, Глібе,тобі це вдасться!!!

 

Тетяна Воротняк,

Фото Олексія Баклайнкіна,

Прес-центр КНУ

ІНСТИТУТ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike
Дизайн: Інститут високих технологій
Ivan Ivanov