Молекулярна біологія

Інcтитут/Факультет: 
ІВТ
Курс: 
1-Маг
Семестр: 
1
Підсумковий контроль: 
іспит
Лектор: 

Корнелюк О. І., д. біол. наук

Кафедра: 
Кафедра молекулярної біології, біотехнології та біофізики
Вид навчального курсу: 
Нормативний курс

 

 

Курс «Молекулярна біологія» є однією з профілюючих для спеціалізації “Високі технології”, яка викладається в 1 семестрі магістратури в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS), в тому числі 51 години аудиторних занять. З них 34 годин лекцій та 17 годин практичних занять. Передбачається, що студенти матимуть 57 години самостійної роботи.

Підсумковий контроль у 1 семестрі – іспит.

Мета навчальної дисципліни «Молекулярна біологія»  навчити студентів орієнтуватися в сучасних концепціях молекулярної біології,  дати цілісне уявлення про молекулярні  механізми збереження і реалізації генетичної інформації, структуру і функції нуклеїнових кислот і білків,  методи аналізу біологічних послідовностей та  просторових структур біологічних макромолекул,  сформувати у студентів цілісний і системний  погляд на організацію біологічних структур на молекулярному рівні та механізми реалізації генетичної інформації.

Предметом навчальної дисципліни «Молекулярна біологія»  є загальні закономірності структурної організації біологічних макромолекул та молекулярні механізми збереження і реалізації генетичної  інформації.

Вимоги до знань та вмінь.

Знати: основну парадигму сучасної біологічної науки, основні її поняття і терміни, теорії виникнення, формування та функціонування живих систем на різних рівнях організації.

Вміти: застосовувати  поняття і терміни сучасної біологічної науки, чітко розрізняти наукову, науково-популярну та псевдонаукову інформацію біологічної тематики, вміти цілісно і системно мислити.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна «Вибрані глави біології» є базовою для вивчення більшості курсів з циклів фундаментальної природничо-наукової підготовки та професійної підготовки. 

Список літератури: 

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Альбертс Б. Молекулярная биология клетки. В 3-х т. 2-е изд. - М.: Мир. - 1994.
  2. Гершензон С.М. Основы современной генетики. – Киев: Наукова думка.-  1983.
  3. Глик Б., Пастернак Дж.  Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. М.: Мир. - 2002.
  4. Диксон Р., Уэбб Э. Ферменты. - тт. 1, 2, 3. - М.: Мир. - 1982.
  5. Кантор Ч.,Шиммел П.  Биофизическая химия, тт.1,2,3.- М.: Мир.-1984-1985.
  6. Льюин Б.  Гены. – М.:Мир, 1987.
  7. Патрушев Л.И. Экспрессия генов, М.: Наука. - 2000.
  8. Патрушев Л.И.  Искусственные генетические системы. Т.1. Генная и белковая инженерия. М.: Наука. - 2004.
  9. Сиволоб А.В.  Молекулярна біологія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2008.- 384 с.
  10. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. В 2-х т, М.: Мир. - 1998.
  11. Степанов В.М. Молекулярная биология. Структуры и функции белков. – М.:”Высшая школа”. - 1996.
  12. Спирин А.С. Структура рибосом и биосинтез белка. – Пущино, 1984.
  13. Стайер Л.  Биохимия. – М., 1985.
  14. Уотсон Дж.  Молекулярная биология гена. – М., 1978.
  15. Хесин Р.Б.  Непостоянство генома. – М., 1985.
  16. Щелкунов С.Н. Генетическая инженерия . 2-е изд. – М., 2004.
  17. Фершт Э. Структура и механизм действия ферментов. - М.: Мир. - 1980.
  18. Финкельштейн А.В. Введение в физику белка.- M., 2000.
  19. Чернавский Д. С., Чернавская Н.М. Белок – машина. Биологические макромолекулярные конструкции. – М.Изд-во МГУ. - 1999.
  20. Шульц Г., Ширмер Р., Принципы структурной организации белков -. М.: Мир. - 1982.

                        

 ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Branden C., Tooze J. Introduction to Protein Structure (Garland, New York & London). - 1991.
  2. Brown T.A. Genomes, (2nd edition), BIOS, 2002 572 p.
  3. Campbell M. Heyer L. Discovering Genomics, Proteomics and Bioinformatics, CSHL Press, 2003, 352 p.
  4. Computer modeling in molecular biology. Ed. J. M. Goodfellow. VCH. - 1995. - 243 c.
  5. Concepts in Protein Engineering and Design. Eds. P. Wrede, G. Schneider. - 1994.
  6. Creighton T. Proteins:Structure and Molecular Properties (Freeman, New York). - 1992.
  7. Protein Engineering: Principles and Practice, J. L. Cleland and C. S. Craik (Wiley-Liss). - 1996.
  8. Protein Engineering and Design. Ed. P. R. Carey. - Acad. Press. - 1996.
  9. Protein Folding. The Royal Society. Ed. by C. M. Dobson and A.R.Fersht, Cambridge. - 1995.
ІНСТИТУТ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike
Дизайн: Інститут високих технологій
Ivan Ivanov